Специфікація дроту К (дріт Кіршнера), сфера використання, розміри та хірургічні техніки.

Дроти Кіршнера або дроти К — це металеві дроти (з нержавіючої сталі), загострені з одного або обох кінців, які використовуються для фіксації уламків кісток (штифтове закріплення) або як опора для скелетного витягування.

Дріт К (дріт Кіршнера) зараз широко використовується в ортопедії та інших галузях хірургії. Ці дроти можна просвердлювати через кістку, щоб утримувати уламки на місці. Їх можна встановлювати перкутанно (через шкіру) або підшкірно (під шкірою).

K-дроти часто використовуються для стабілізації переломаних кісток і можуть бути видалені в умовах кабінету після загоєння перелому. Деякі K-дроти мають різьбу, що допомагає запобігти їхньому зміщенню або випаданню, хоча це також може ускладнити їх видалення.

K-дроти (дроти Кіршнера) доступні в різних типах, довжинах і діаметрах.

Типи: Однотроакарні, двотроакарні, повністю різьбові

Діаметри: 0,8 мм, 1 мм, 1,2 мм, 1,4 мм, 1,5 мм, 1,6 мм, 1,8 мм, 2 мм, 2,2 мм, 2,3 мм, 2,5 мм, 3 мм

Довжини: 80 мм, 100 мм, 125 мм, 150 мм, 175 мм, 200 мм, 225 мм, 250 мм

Показання до застосування K-дроту (дроту Кіршнера)

K-дріт (дріт Кіршнера) призначений для фіксації кісткових переломів, кісткової реконструкції та як орієнтирні шпильки для встановлення інших імплантатів. Розмір шпильки слід підбирати залежно від конкретного показання. Хірург має застосувати судження, щоб переконатися, що K-дріт (дріт Кіршнера) підходить для даного показання.

K-дроти (дроти Кіршнера) показані для застосування в таких станах:

• Дроти К (дроти Кіршнера) використовуються для тимчасової фіксації під час деяких операцій. Після остаточної фіксації їх видаляють. Зазвичай штирі видаляють через чотири-п'ять тижнів після операції.
  

• Їх можна використовувати для остаточної фіксації, якщо уламки кістки малі. У деяких випадках їх можна використовувати для внутрішньомозкової фіксації кісток, таких як ліктьова кістка.
  

• Метод фіксації дротом під напругою — це техніка, при якій уламки кістки пронизують дротами Кіршнера, які потім також використовуються як кріплення для петлі гнучкого дроту. Коли петлю затягують, уламки кістки стискаються разом. Переломи надколінка та відростка ліктьової кістки ліктя найчастіше лікують саме цим методом.
  

• Дріт Кіршнера (K-дріт) вводиться через шкіру, потім поперечно через кістку і виходить з іншого боку кінцівки. Дріт потім приєднуюється до системи тягового навантаження, щоб тягове зусилля діяло безпосередньо на кістку. Наприклад, при тракції стегна, виступаючі кінці дроту фіксуються до ніг підковоподібної рами, яка підтримує натяг у дроті, тоді як вигин підкови через трос і блоки з'єднаний із вантажами, що забезпечують тягове навантаження.
  

• K-дріт (дріт Кіршнера) можна використовувати для точного наведення канюльованих гвинтів на місце фіксації.
  

Загальні принципи використання K-дроту (дроту Кіршнера)

Розмір K-дроту (дроту Кіршнера) вибирається відповідно до віку дитини та розміру фрагмента кістки.

Точка входу, а також правильний напрямок K-дроту, є ключем до оптимальної фіксації.

Для більшості простих переломів двох, іноді трьох, K-дротів (дротів Кіршнера) достатньо для стабілізації, якщо дроти:

• Мають правильний розмір (1.6/2.0 мм)
  

• Не перетинаються на рівні перелому
  

• Внутрішньокісткові

Остеосинтез К-дротом (дротом Кіршнера), як правило, вимагає додаткового захисту гіпсовою пов'язкою

Переваги:

• Дешево

• Доступні повсюдно

• Можуть вставлятися вручну (за допомогою Т-подібної ручки), але також можуть використовуватися із свердлом, якщо уникати термічного пошкодження

• Легко видаляти

Недоліки:

• Нестабільні функціонально

Розмір К-дроту (дроту Кіршнера)

Наступні фактори впливають на розмір К-дроту (дроту Кіршнера)

Вік/вага пацієнта

У дітей молодше 5–6 років, для переломів навколо плечового, ліктьового, колінного та гомілковостопного суглобів використовують К-дроти діаметром 1,6 мм (дроти Кіршнера).

У дітей старше цього віку зазвичай використовують К-дроти діаметром 2,0 мм (дроти Кіршнера).

При виборі діаметру К-дроту важливо враховувати вагу пацієнта.

Місце перериву

Метафізеві переломи довгих кісток потребують щонайменше К-дроти діаметром 1,6 мм (дроти Кіршнера). Якщо використовують лише два дроти, можливо буде необхідним використання дротів більшого діаметру.

Переломи невеликих кісток (кисті та стопи) потребують К-дроти діаметром 1,0 – 1,6 мм.

Розмір фрагменту

Розмір К-дроту (дроту Кіршнера) слід вибирати відповідно до розміру фрагменту. Наприклад, перелом медіального епікондилу плечової кістки потребує К-дроту меншого діаметру, ніж перелом латерального надвиростка плечової кістки.

Траєкторія К-дроту (дроту Кіршнера)

Для переломів, які фіксуються двома (або трьома) К-дротами (дротами Кіршнера) з одного боку, використовують К-дроти одного більшого розміру, ніж при двобічному перехресному охороненні.

Наприклад, для білатерального перехресного фіксування К-дротом надмідкового перелому плечової кістки можна використовувати К-дроти діаметром 1,6 мм, тим часом як для радіального розбіжного фіксування того ж перелому переважно використовують К-дроти діаметром 2,0 мм.

Планування К-дроту (дроту Кіршнера)

Точка входу К-дроту (дроту Кіршнера)

К-дроти (дроти Кіршнера) у більшості випадків вводяться від вільного фрагмента до основного фрагмента. Це дозволяє використовувати К-дріт як джойстик для маніпулювання вільним фрагментом.

Точки входу К-дротів (дротів Кіршнера) повинні бути обрані таким чином, щоб вони були максимально віддалені одна від одної в місці перетину лінії перелому. Це забезпечує максимальну ротаційну стабільність.

Вибір точки входу повинен відповідати запланованому напрямку К-дротів і точці кінцевої фіксації в основному фрагменті.

Ідеально, якщо анатомічний ділянок дозволяє, К-дроти (дроти Кіршнера) повинні бути введені максимально перпендикулярно до площини перелому. У певних ділянках це неможливо досягнути, і механічну стабільність не повинно бути підірвано надмірним дотриманням цього принципу.

Напрямок К-дроту (дроту Кіршнера) у поперечному

Напрямок К-дротів (дротів Кіршнера) повинен бути обраний таким чином, щоб вони були добре розділені на рівні перелому.

Щоб досягнути цього, довжина лінії перелому ділиться на чотири рівні частини. Ідеально, при використанні двох К-дротів, дроти повинні проходити наближено через зелені зони на ілюстрації.

Монолатеральні розбіжні К-дроти (дроти Кіршнера)

Для косих (30°) метафізарних переломів фіксація хрестоподібним К-дротом (дротом Кіршнера) може бути дуже складною або неможливою, оскільки принаймні один із К-дротів (дротів Кіршнера) буде проходити майже паралельно до лінії перелому.

Тому для косих переломів більш доречним є монолатеральне фіксування розбіжними спікачами К. Для цієї техніки слід використовувати спікачі К (дроти Кіршнера) одного більшого розміру, ніж для перехресного фіксування спікачами К.

Якщо неможливо виконати латеральне розбіжне фіксування спікачами К (дротами Кіршнера), наприклад, через стан м’яких тканин або наявність структур, що підлягають ризику, слід використати іншу техніку стабілізації (наприклад, зовнішній фіксатор або пластина).

Введення спікача К (дроту Кіршнера)

Колотий розріз

Над запланованою точкою входу роблять невеликий розріз або безпосереднє пунктування спікачем К. Рекомендовано робити розріз, щоб уникнути пошкодження шкіри, яке може призвести до інфікування шляху спікача.

Введення спікача К (дроту Кіршнера)

Щоб уникнути термічної травми, особливо фізису, спікачі К (дроти Кіршнера) слід вводити вручну або за допомогою коливального свердла.

Якщо використовується стандартне свердло, він має працювати на найповільніших обертах, щоб уникнути термічного впливу.

Додатково, зрошуйте спікач К (дріт Кіршнера) під час свердління охолодженою рідиною для зрошення.

Якщо використовується дриль, K-дріт (дріт Кіршнера) спочатку вставляється вручну через розріз шкіри до обраної кісткової точки входу. Утримуючи правильне положення кінчика, дриль приєднується до дроту.

Щоб запобігти вигинанню K-дроту (дріт Кіршнера), може бути корисним вставляти K-дріт за допомогою відповідної свердлильної втулки — це стабілізує дріт, захищає м'які тканини та забезпечує оптимальний напрямок.

Корисно зменшити довжину K-дроту (дріт Кіршнера), що виступає з дриля, щоб уникнути хитання дроту та втрати траєкторії.

Щоб уникнути ковзання, кінчик K-дроту (дріт Кіршнера) спочатку повинен бути розташований максимально ортогонально до поверхні кістки, доки кінчик дроту не отримає надійного захвату.

Як тільки кінчик K-дроту (дріт Кіршнера) отримав надійний захват, кут нахилу K-дроту повинен бути виправлений відповідно до запланованого напрямку.

Як тільки відчується збільшений опір, необхідно перевірити, чи кінець К-дроту (дроту Кіршнера) зачепився за дальнюй кортекс головного фрагмента.

Кінець К-дроту має проникати на всю глибину далекої кортикальної пластинки, але не виступати більше ніж на 2–3 мм. Це потрібно для запобігання ушкодженню нервово-судинних структур та подразненню м'яких тканин.

Вільний кінець дроту зазвичай залишають виступаючим через шкіру і згинають на 180°. Стерильне покриття захищає рану входу навколо дроту.

Не слід робити більше двох спроб установки одного дроту через фізис. Багаторазове проколювання фізису під час спроб встановлення дроту може призвести до порушення подальшого росту.

Видалення К-дроту (дроту Кіршнера)

Час видалення К-дроту (дроту Кіршнера) визначає лікарюючий хірург, виходячи з віку дитини, типу пошкодження, а також наявності додаткових ушкоджень.

Залежно від віку дитини, загоєння перелому досягло стадії, на якій переутворення малоймовірне після 3–4 тижнів, і дротики Кіршнера можна видалити.

Протипоказання дротика К (дротик Кіршнера)

Протипоказання можуть бути відносними або абсолютними, і необхідно враховувати ї при оцінці прогнозу в кожному конкретному випадку. Лікар повинен використовувати свою освіту, підготовку та професійну досвідченість, щоб обрати найбільш відповідний пристрій та метод лікування. Стан, що підвищують ризик невдачі включають:

• Будь-яка активна або підозрювана прихована інфекція чи виражене місцеве запалення в зоні ураження або навколо неї.
  

• Порушення васкуляризації, що може призвести до недостатнього кровопостачання перелому або оперованої ділянки.
  

• Кісткова тканина, погіршена захворюванням, інфекцією або попередньою імплантацією, яка не може забезпечити адекватну опору та/або фіксацію пристроїв.
  

• Чутливість до матеріалу, документально підтверджена або підозрювана.
  

• Ожиріння. Пацієнт із надмірною вагою або ожирінням може створювати навантаження на імплантат, що може призвести до відмови фіксації пристрою або
  
  відмови самого пристрою.
  

• Пацієнти з недостатнім покриттям тканин над місцем операції.
  

• Використання імплантату, яке може перешкоджати анатомічним структурам або фізіологічній функції.
  

• Будь-яке психічне або нейром’язове захворювання, яке може створити неприйнятний ризик відмови фіксації або ускладнень у післяопераційному догляді.
  

• Інші медичні або хірургічні стані, які можуть виключати потенційну користь операції.
  

• Усі пов’язані захворювання, які можуть загрожувати функції та успішності K Wire (дріт Кіршнера).

• 
  

Попередження та попереджувальні заходи для K Wire (дріт Кіршнера)

Перш ніж використовувати K Wire (дріт Кіршнера), хірург та додатковий персонал повинні вивчити інформацію про безпеку в цих інструкціях, а також будь-яку специфічну інформацію про продукт у описі продукту, хірургічних процедурах та/або брошурах.

дріт виготовлений із матеріалів медичного класу та спроектований, сконструйований і вироблений із найвищою ретельністю. Ця якісна дріт забезпечує найкращі результати роботи за умови її правильного використання. Тому необхідно дотримуватися наступних інструкцій щодо застосування та рекомендацій щодо безпеки.

Неправильне використання дроту може призвести до пошкодження тканин, передчасного зносу, руйнування інструментів та травмування оператора, пацієнтів або інших осіб.

Для хірурга, що проводить операцію, є життєво важливим активно брати участь у медичному управлінні своїми пацієнтами. Хірург має повністю розуміти всі аспекти хірургічної процедури та інструнтів, включаючи їх обмеження. Дбайливе відповідне вибір та правильне використання хірургічних інструнтів є обов'язком хірурга та хірургічної команди. Перед використанням імплантатів має бути завершено адекватну хірургічну підготовку.

Фактори, які можуть погіршити успіх операції:

• Алергія до імплантатних матеріалів.
  

• Локалізовані пухлини кістки.

• Остеопороз або остеомаляція.
  

• Системне захворювання та метаболічні розлади.
  

• Зловживання алкоголем та наркотиками.

• Фізичні навантаження, що включають надмірні поштовхи, внаслідок яких імплантат піддається ударам та/або надмірному навантаженню.
  

• Пацієнти, які психічно не здатні зрозуміти та дотримуватися інструкцій лікаря.
  

• Поганий загальний стан здоров'я.

Можливі побічні ефекти

Нижче наведено найпоширеніші побічні ефекти, що виникають після імплантації:

• Послаблення дроту, що може виникнути внаслідок циклічного навантаження місця фіксації та/або тканинної реакції імплантату.
  
  

• Рання та пізна інфекція.
  

• Додатковий перелом кістки внаслідок незвичайного навантаження або послабленої кісткової тканини.
  
  

• Тимчасове або хронічне ушкодження нервів внаслідок тиску або гематом.
  

• Гематоми рани та уповільнене загоєння рани.
  
  

• Захворювання судин, включаючи венозну тромбозу, легеневу емболію та серцевий напад.
  

• Гетеротопічна осифікація.
  

• Біль і дискомфорт через наявність К-дроту (дроту Кіршнера).
  

• Механічна несправність імплантату, включаючи викривлення, ослаблення або розрив.
  

• Міграція імплантату, що призводить до пошкодження.
  

Передопераційне планування для К-дроту (дроту Кіршнера)

Операційне планування проводиться після ретельного клінічного обстеження пацієнта. Крім того, необхідно зробити рентгенівські знімки, щоб чітко визначити кісткову анатомію та пов’язані деформації. У момент операції мають бути доступні відповідні інструменти для імплантації, а також повний набір розмірів К-дроту (дроту Кіршнера).

Лікар має обговорити з пацієнтом можливі ризики та ускладнення, пов’язані з використанням імплантатів. Важливо визначити доопераційно, чи є у пацієнта алергія на будь-які матеріали імплантату. Також пацієнта потрібно повідомити, що ефективність пристрою не може бути гарантована, оскільки ускладнення можуть вплинути на термін його служби.

Попередження щодо К-дроту (дроту Кіршнера)

• Переконайтеся у функціональності інструментів і перевіряйте їх на зношення під час повторної обробки. Замінюйте зношені або пошкоджені інструменти перед використанням.
  

• Рекомендується використовувати інструменти, призначені для цього дроту.
  

• Оберігайте пристрої обережно та утилізовуйте зношені інструменти для розпилювання кістки в контейнер для гострих відходів.
  

• Завжди проводьте іригацію та застосовуйте сифон для видалення частинок, які можуть утворюватися під час імплантації або видалення.
  

Попередження щодо К-дроту (дроту Кіршнера)

• Дріт К (дріт Кіршнера) може зламатися під час використання (за надмірного навантаження). Хоча остаточне рішення щодо видалення уламка приймає хірург, враховуючи пов'язаний ризик, ми рекомендуємо, щоб щоразу, коли це можливо та доцільно для конкретного пацієнта, уламок слід видалити. Майте на увазі, що імпланти не такі міцні, як власна кістка. Імпланти, які піддаються значним навантаженням, можуть вийти з ладу.
  

• Інструменти, гвинти та зрізані пластини можуть мати гострі краї або рухомі з'єднання, які можуть защемити або пошкодити рукавичку чи шкіру користувача.
  

• Дбайте про те, щоб видалити всі фрагменти, які не зафіксовані під час операції.
  

• Хоча остаточне рішення щодо видалення імплантату приймає хірург, ми рекомендуємо, щоб щоразу, коли це можливо та доцільно для конкретного пацієнта, фіксуючі пристрої слід видаляти після того, як вони виконали свою роль у процесі загоєння. Після видалення дроту слід забезпечити належне післяопераційне ведення, щоб уникнути повторного перелому.
  

Дріт К (дріт Кіршнера) Загальні небажані події

Як і з усіма великими хірургічними втручаннями, можуть виникати ризики, побічні ефекти та несприятливі події. Хоча можливі багато реакцій, найпоширенішими є: проблеми, що виникають внаслідок анестезії та положення пацієнта (наприклад, нудота, блювання, пошкодження зубів, неврологічні порушення тощо), тромбоз, емболія, інфекція, пошкодження нервів та/або кореня зуба, пошкодження інших критичних структур, включаючи судини, надмірна кровотеча, пошкодження м'яких тканин, включаючи набряк, аномальне утворення рубця, функціональні порушення опорно-рухового апарату, біль, дискомфорт або аномальні відчуття через наявність пристрою, алергічні або гіперчутливі реакції, побічні ефекти, пов'язані з виступанням, ослабленням, вигинанням або поломкою пристрою, неправильне зростання, незрощення або затримане зрощення, що може призвести до поломки K-дроту (дроту Кіршнера), повторна операція.