Мініінвазивна фіксація кістковими шпильками K та гвинтами при переломах п’яткової кістки

1. Діагностика

Приклад зображення: КТ показує зміщений перелом задньої суглобової поверхні у вигляді єдиного фрагмента, який підлягає мініінвазивному підведенню та фіксації субхондральним затяжним гвинтом.

2. Хірургічний доступ

Можна використовувати або доступ через синус тарсі, або мініінвазивний латеральний доступ.

3. Репозиція

Підготовка до операції
Хворого розташовують у бічному положенні. За контролем рентгеноскопічного апарату в задню горбку п’яткової кістки вводять шпильку Штейнмана, яка слугує «джойстиком» для відновлення довжини п’яткової кістки.

Підведення зниженого фрагмента
Під флюороскопічним контролем роблять невеликий розріз (наприклад, через підход sinustarsi) над центром перелому. Уводять періостальний елеватор, щоб підняти втиснений фрагмент і відновити суглобову конгруентність.

Збереження редукції
Для збереження редукції використовують дистрактор, а флюороскопію проводять для підтвердження адекватної редукції.

Приклад зображення: Флюороскопічне зображення, що демонструє підйом заднього суглобового відростка за допомогою дистрактора через розріз довжиною 3 см.

Потім уводять перкутанні K-дроти або гвинти для фіксації редукції; у дефект може бути введено кістковий замінник, щоб стабілізувати фрагменти й сприяти загоєнню.

4. Фіксація

Фіксація K-дротами
Післяопераційні рентгенограми показують відновлення кута Бьолера, K-дроти введено з задньої туберозності в задній суглобовий відросток, а дефект заповнено кістковим замінником (через розріз лише 2 см).

Зображення демонструють зведення заднього суглобового відростка в двох проекціях із фіксацією K-дротами.

Фіксація гвинтами або пластинкою
Крім К-дротів, для фіксації також можна використовувати чрескінні гвинти або пластини.

5. Післяопераційне ведення

Спочатку накладають об’ємну задню шину, щоб утримувати голеностоп у нейтральному положенні, і періодично піднімають уражену кінцівку.

Вправи для розробки рухів у голеностопному суглобі починають уже на 2–5-й день після операції. Регулярно проводять очищення, щоб запобігти інфекції в місці проходження дротів.

Видалення К-дротів: не раніше ніж через 6 тижнів (на прикладі зображення показано стан К-дротів через 6 тижнів).

Навантаження на ногу: відкладається до моменту видалення дротів через 6 тижнів.

Контрольне ультразвукове/рентгенологічне обстеження: бокові та аксіальні рентгенівські знімки отримують через 6, 12 та 26 тижнів після операції.