пластина заднього кісткового відростка
Пластина заднього внутрішнього голеностопного горбка — це спеціалізований ортопедичний імплантат, призначений для лікування переломів заднього внутрішнього голеностопного горбка, тобто задньої частини кістки гомілки. Цей важливий медичний пристрій забезпечує стабільну фіксацію при складних ушкодженнях голеностопного суглоба, зокрема в разі, коли задній фрагмент становить значну частину дистальної поверхні великогомілкової кістки. Пластина заднього внутрішнього голеностопного горбка має анатомічно контурну конструкцію, що відповідає природній формі дистального відділу великогомілкової кістки, забезпечуючи оптимальний контакт з кісткою та правильне зведення перелому. Сучасні технології виробництва дозволяють створювати низькопрофільні імплантати, які мінімізують подразнення м’яких тканин, зберігаючи при цьому структурну цілісність. Пластина має кілька отворів для гвинтів із різними можливостями кутового розташування, що дає хірургам змогу індивідуалізувати фіксацію з урахуванням анатомічних особливостей пацієнта та характеру перелому. Технологія блокувальних гвинтів забезпечує кутову стабільність, що є критично важливим для збереження правильного зведення перелому під час процесу загоєння. Пластина заднього внутрішнього голеностопного горбка зазвичай виготовляється з титану медичного класу або нержавіючої сталі — матеріалів, обраних завдяки їх біосумісності, міцності та стійкості до корозії. Такі імплантати використовуються переважно в операційних залах ортопедичними травматологами та спеціалістами з хірургії стопи й голеностопного суглоба при лікуванні триголеностопних переломів, задніх пілонних переломів та ізолюваних ушкоджень заднього внутрішнього голеностопного горбка. Хірургічна техніка передбачає безпосередній задній або задньо-латеральний доступ, що забезпечує пряме візуалізацію та анатомічне зведення фрагмента перелому. Сучасні системи пластин заднього внутрішнього голеностопного горбка включають повний комплект інструментів, що сприяють точному розміщенню та надійній фіксації імплантата, що в свою чергу сприяє покращенню результатів лікування та скороченню термінів реабілітації.